Основи зварювання 3-зв. Тема:ЗВАРЮВАЛЬНІ ДЕФЕКТИ. ВИДИ ДЕФЕКТІВ 15.12.23

 Опрацювати тему, зробити конспект

Термін «дефект» визначають як кожну окрему невідповідність продукції вимогам, встановленим нормативною документацією. У зварювальному виробництві прийнято розділяти дефекти підготовки і складки виробів під зварювання і зварювальні дефекти.

    Дефекти підготовки і зборки. Найбільш характерні дефекти цього, виду при зварюванні плавленням: неправильний кут скосу кромок в швах з V -,U - і Х- образним обробленням; занадто велике або мале притуплювання по довжині    кромок, які стикуються  непостійність проміжку між кромками,   неспівпадання стикуємих площин кромок; розшарування і забруднення на кромках і т. п.

Причинами подібних дефектів можуть бути несправності станків для виготовлення заготівель і пристосувань для зборки; недоброякісних початкових матеріалів; помилку в кресленнях, I також низька кваліфікація і культура праці працівників. Правильність зборки контролюють зовнішнім оглядом і вимірами  за допомогою шаблонів і інструментів.

Класифікація дефектів за їх типами і видами. Найбільш загальна класифікація зварювальних дефектів — по їх типах, які зв'язуватимемо надалі з геометричними ознаками і масовістю дефектів. 

Важлива також класифікація за природою дефектів, що відносяться до того або іншого способу зварювання. Вважатимемо, що природа дефекту! визначає його вид і рід.

Зовнішні дефекти. Форма і розміри швів зазвичай залежать від товщини зварюваного матеріалу. Їх задають технічними вимогами і вказують на кресленнях. При зварюванні плавленням, як правило, регламентують  ширину шва b висоту посилення шва h і проплаву h₁.

П і д р і з и є поглибленнями в основному металі, розташованими по краях шва. Вони утворюються при зварюванні на високих струмах і напрузі дуги. підрізи зменшують робочий переріз, викликають концентрацію напруги і мо-гут стати причиною руйнування швів із-за появи тріщин у краю підрізу.

Кратери  утворюються при обривах дуги і залишаються у вигляді поглиблень. Вони зменшують робочий переріз шва, знижують його міцність і корозійну стійкість. Незавірений кратер часто служить осередком появи тріщин.

П р о ж о г утворюються від надмірно високої погонною енергії, нерівномірній швидкості зварювання і т. д.

С в і щ і зазвичай розвиваються з канальних пір. Свищі — наскрізні дефекти, що виходять на поверхню.

Усе вказані поверхневі незплошности добре виявляють зовнішнім оглядом і можуть бути виправлені підварюванням, якщо виправлення не принесе більшої шкоди, ніж сам дефект. Значна кількість поверхневих дефектів зазвичай сигналізує також про наявність і внутрішніх дефектів.

Внутрішні дефекти. Газові включення (пори) утворюються при перенасиченні зварювальної ванни газами внаслідок забруднення кромок виробу, довгої дуги, вологості обмазки і флюсів, шкідливих домішок і вологи в захисних газах і т. п. Розміри пір коливаються від мікроскопічних до 2-3 мм в діаметрі. Пори знижують міцність і щільність швів. У малій кількості пори можуть і не впливати на працездатність з'єднань.

Шлакові включення (шлаки) з'являються зазвичай внаслідок поганої зачистки кромок від окалини і іржі, а частіше від поганої зачистки шлаку при багатошаровому зварюванні.

   М е т а л і в і  в к л ю ч е н н я  мають місце при аргоново-дуговому зварюванні неплавким електродом і зазвичай складаються з частинок вольфраму.

  Не провари є незплошності значної величини (розкриття) на межах між основним і наплавленим металом або незаповнені металом порожнини в перерізі шва. -

Тріщини вважають найнебезпечнішим дефектом зварювання. Вони можуть бути мікро- і макроскопічними, а залежно від виникнення  - гарячими і холодними.

Гарячі тріщини при зварюванні утворюються в процесі затвердіння металу, внаслідок різкого зниження пластичних властивостей металу в цьому інтервалі температур і розвитку розтягуючих  деформацій.

Холодні тріщини утворюються в результаті протікання фазових перетворень, що призводять до зниження прочних властивостей металу, і дії зварювальної напруги. Холодні тріщини можуть утворюватися як на етапі завершення охолодження, так і під час вилягання зварних конструкцій впродовж деякого періоду часу після зварювання.

  Незплавлення (злипання) є незплошностями  малого розкриття на зварюваних поверхнях або кромках матеріалу. Незплавлення — дуже небезпечні дефекти, погано виявляемих сучасними засобами дефектоскопії. Найбільше розповсюджений цей дефект має при аргоно - дуговому зварюванні алюмі— ніевомагніевих сплавів, а також при контактній стиковій — зварюванні.