Основи безпеки дорожнього руху 94ел Урок№25 Тема:Покриття. Проїзна частина і узбіччя 27.11.23

 Опрацювати тему, зробити конспект, переглянути відіо

Автомобільна дорога, вулиця (дорога) частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).

Розрізняють п'ять технічних категорій автомобільних доріг.

Автомобільні дороги першої категорії - це дороги загальнодержавного значення, під'їзди від великих міст до аеропортів, річкових і морських портів, де інтенсивність руху перевищує 7000 авт/добу.

Автомобільні дороги другої категорії мають те саме призначення, що й першої категорії. Інтенсивність руху на них 3000-7000 авт/добу. Дороги першої та другої категорії:! капітальним твердим покриттям найбільш повно відповідають вимогам дорожнього руху. Смуги руху шириною 3,75 м. обмеженими максимальними нахилами 3-4%, збільшеними радіусами поворотів і розширеними узбіччями забезпечують безпеку руху і достатню пропускну здатність.

Автомобільні дороги третьої категорії - це дороги загальнодер­жавного значення (не віднесені до першої та другої категорії) основні дороги обласного або районного значення. Вони розраховані на менш інтенсивний рух (1000-3000 авт/добу). Ширина смуги руху складає 3.5 м. Максимальний нахил допускається до 5%. Радіуси кривих у плані зменшені до 400 м. На таких дорогах допускається осьове навантаження до Ют.

Автомобільні дороги четвертої категорії - це дороги обласного або районного значення. Ці дороги мають тверде покриття, яке може бути не вдосконалене. Смуги руху мають ширину не більше 3 метрів. Максимальні нахили досягають 6°і>. Мінімальні радіуси поворотів - 250 м. На таких дорогах осьове навантаження допускається до 6 т. На цих дорогах у весняний період запроваджується обмеження на рух автомобілів великої вантажопідйомності, а іноді інших машин, з метою запобігання руйнуванню дорожнього полотна. Це зумовлено зниженням опорної здатності фунтового полотна дороги, перезволоженого весняними водами. Рух по такій дорозі відновлюється після зниження рівня фунтових вод і відновлення міцності полотна дороги.

Автомобільні дороги п’ятої категорії - це дороги місцевого значення та профільовані дороги, які не мають твердого покриття. Іноді їх поверхню обробляють спеціальними добавками, які зв'язують грунт і сприяють підвищенню стійкості його верхнього шару. В період весняного і осіннього бездоріжжя, а також при сильних заметах, руху по них може не бути.

Оскільки по дорогах п'ятої категорії не може бути гарантований регулярний рух. їх не можна вважати постійними.

Параметри доріг в залежності від їх категорії можна визначити за таблицею 5.

Таблиця 5

Основні елементи автомобільних доріг та їх характеристика: основа та покриття, проїзна частина та узбіччя, розподільні смуги

Основними елементами автомобільної дороги с дорожнє полотно - смуга фунту з розташованим на ньому ґрунтовим полотном: водостічні канави, кювети (мал.160). Ґрунтове полотно - це спланована і втрамбована смуга ґрунту з підсипкою піску, гравію і щебеню, на якій облаштовується проїзна частина і узбіччя.

Мал.160 Поперечний профіль дороги

А - смуга відводу (відчуження);

Б - ґрунтове полотно;

В - проїзна частина;

Г - узбіччя;

Д - кювети;

е-обрізи;

ж-брівки

Дорожнє покриття служить безпосередньо опорою для коліс транспортних засобів. Воно повинно бути міцним і мати високий коефіцієнт зчеплення (не менше 0,5-0,6). Покриття поділяють на чотири групи:

1. Капітальне покриття – виконується з цементобетонну або асфальтобетону.

2. Полегшене покриття, яке складається з мінеральних матеріалів, що обробляються органічними в'яжучими матеріалами.

3. Перехідне покриття, воно виконується з щебеню.

4. Низьке покриття - грунт.

Ідеально гладке покриття було б серйозним недоліком, так як при цьому різко знизився б коефіцієнт зчеплення коліс з дорогою. Тому, покриття автомобільних доріг повинно мати шорсткість з виступами і заглибленнями в .межах 3-5 мм, особливо небезпечне зношене покриття, коли дорога має нерівності. На якість, як старого так і нового покриття, впливають погодні умови. В ожеледицю на всіх покриттях коефіцієнт зчеплення зменшується в 2-3 рази.

Проїзна частина - це елемент дороги, призначений для руху транспортних засобів. Дорога може мати кілька проїзних частин, межами яких, є розділювальні смуги.

Розділювальні смуги - конструктивно виділений елемент проїзної частини, що розділяє суміжні проїзні частини і не призначений для руху або стоянки транспортних засобів.

Узбіччя - являє собою частину ґрунтового полотна, призначену для укріплення проїзної частини. Рух усіх транспортних засобів по узбіччях, крім гужового транспорту, забороняється. Решті дозволяється з'їзд на узбіччя для короткочасної зупинки з метою огляду транспортного засобу, посадки і висадки пасажирів і т.ін. Тривала стоянка транспортних засобів на узбіччях забороняється.

Кювети - це водостічні канали клиноподібної або трапецевидної форми, які призначені для відведення стічних вод від дорожнього полотна для збереження його міцності.

Обрізи - являють собою придорожню смугу грушу, яка призначена для руху гусеничного і гужового транспорту (якщо проїзна частина дороги має асфальтобетонне покриття). На обрізах будують дорожні приміщення та інші спеціальні споруди, висаджують лісозахисні насадження або встановлюють снігозахисні пристосування.

Проїзна́ части́на, проїжджа частина — елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.^[1]

Край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів) — видима умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв, велосипедної або пішохідної доріжки.^[1]

Крайнє положення на проїзній частині — положення транспортного засобу на відстані від краю проїзної частини (середини проїзної частини або розділювальної смуги), яка не дає можливості рухатися попутному транспортному засобу (у тому числі двоколісному) ще ближче до краю проїзної частини (середини проїзної частини або розділювальної смуги).^[1]